Вишивальний звіринець

Вітаю!

Така кумедна назва публікації пов'язана з тим, що мій рукодільний рік розпочався з вишивання звіряток :)

Ласунка-білочка, що примостилась на чохлі для мобільного... Хоч сюжет зовсім не зимовий.... проте, біла опушка хвоста мені дуже асоціює цю вишивку саме з зимовим періодом :-)

А ще - модник їжачок з картатою блакитною хустиною, який оселився на ключниці

Останні кілька днів активно взялася за роботу, а то зимові свята дуже вже мене розслабили :-)
тому, на довго не прощаюсь :-)

А поки що завітаю в Рукодільну кав'ярню

Мішок добра

Напевно, кожна господиня намагається прикрасити своє оточення. Маленькі дрібнички, виконані натхненно та з любов'ю, роблять звичайні буденні дні яскравішими та барвистішими

Ми вишиваємо маленькі сюжетики на кухонних полотенцях, майструємо клаптикові прихватки та рукавички, плетемо мереживні серветки, шиємо різноманітні торбинки та мішечки. А якщо мішечок має розміри 40х70 см.? :-)

Це - вже справжній такий МІХ! Такий можна поставити на видному місці і любуватися (зрештою, потрібно ще й мати те місце для такого мішка  :-))
Власниця цього вишитого красеня зберігатиме в ньому цукор.... не просто насипом :-) а фасованим у різноманітної форми та розміру паперових пакетиках - колекцію цукрових пакетиків з різноманітних кав'ярень, барів та готелів :-)

Мені він нагадує якийсь казковий мішок... А ще, я просто в захваті від цих маків! Вишивати їх - одне задоволення!

Чохол "Гілка бузку"

Сьогодні невеличка ретроспектива у весну :-)

Аксесуари з маками

Зовсім різні маки, зовсім різні аксесуари, в різний час виготовлені, для різних людей... але об'єднані в одну тематичну публікацію (аби зекономити ваш і мій час :-))

 Косметичка....

 Ключниця...

чохол для телефона...

Футляр для окулярів "Незабудки"

Фіолетові квіти

Чохол для планшета "Літній ранок"

Вона вже прокинулась, але не розплющувала очі... Хотіла трішки послухати... послухати ранок... Тихенько повернулась на скриплячому сітчаному матраці старенького металевого ліжка. Вони з братом завжди сперечались хто на ньому спатиме, адже в кімнаті було ще одне, дерев'яне з матрацом із справжнісінької соломи, покритої грубим полотном.... полотном, яке далекими зимовими вечорами зіткали мозолисті бабусині руки, що постійно пахли теплим молоком... Такий матрац у 21 столітті - справжня дивина, і поспати на ньому - значний привілей... напевно, минулого вечора в суперечці виграв таки брат.

Вона прислухалась, чи після зрадницького скрипу металевої сітки, ніхто не запідозрив її пробудження... На кухні, через сіни, бабуся гриміла банячками, стиха щось мугикаючи. Вона готувала внукам сніданок та та частування для птиці... Окрім десятка дорослих курей на подвір'ї під няглядом та опікою сурової індички дріботіли чверть сотні пухнастих курчаток, більше десятка довгоногих індичат та галасливих каченят... всі вони вже давно прокинулись і здіймали лемент під вікнами, вимагаючи харчів...

Дівчина прислухалася ще... по дорозі торохкотів пустий віз, зрідка поскрипуючи старими колесами... радісно залаяв сусідський пес... напевно, дід Ганонько (як його насправді звати?... Ананій, може...) повернувся з косовиці.
У садку, під вікном кімнати,де вона спала, каченята щойно віднайшли дощову воду у тазику і радісно плюхались... дівчина мимоволі посміхнулася.

Залаяв пес... забряжчав цеп на криниці... хтось діставав воду... напевно, баба Юстина йдучи на город через наше подвір'я вирішила набрати води... Баба Юстина, молодша бабусина сестра,
жила на іншому кінці вулиці, а її город був поряд з нашим, прямо за бабусиною клунею. Тому, коли вона приходила сапати чи полоти, зазвичай проходила через наш двір. У її фартушку завжди були ласощі для нас - червонобокі яблучка з великого садка, чи запашні пиріжки з таємною начинкою, а інколи й кольорові льодяники, які злипалися від спеки у грудку чудернацької форми, і так весело було їх по одному відгризати...

Дівчина знову посміхнулася... вона привідкрила одне око... сонце, що пробивалося крізь мережані фіранки, влаштувало на килимі танець сонячних зайчиків... настав новий ранок... ще один ранок її "бабусиного" літа...пора вставати :-)

А поки ви читали моє маленьке оповідання, я завітала до Віки з Оксаною

та в Арт-Клуб

Квіткові чохли для телефонів

Орнамент з тризубами на чохлі

В сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть. Тризуб є одним з найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації.

Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців, зокрема, в карпатських селах була традиція малювати його на стінах чи воротах під час релігійного свята Водохреща – 19 січня. Так у знаках хреста і тризуба сполучились християнські і язичеські символи. Значення тризуба в українського населення потрійне: він є і символом державної влади, тобто, державним гербом; знаком національним і знаком релігійним.

19 лютого 1992 р. тризуб був офіційно затверджений Верховною Радою у якості малого герба України та головного елементу великого Державного герба. Разом з Конституцією, прапором і гімном України він є невід’ємною частиною офіційної символіки держави. А основу було взято стародавній тризуб князя Володимира Великого. Він символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне.

Окрім того, тризуб можна розуміти і як поєднання священних начал – Божественного, Батьківського й Материнського, –і як єднання трьох природних стихій – повітря, води й землі. Загалом існує близько 40 версій походження тризуба. Найпростіші з них — це розшифрування тризуба Володимира Великого та Ярослава Мудрого як монограми «ВОЛЯ».

Чохол "Феєрія мальв"

За віруваннями наших предків, обрядові традиції, пов’язані з рослинним світом, мали забезпечити здоров’я, добробут сім’ї, плодючість землі та щастя. Вони цінували кожну рослинку, кожне стебельце...
Сьогодні мова про мальву.

Мальва – це символ найдорожчого, любові до рідної землі, до народу. У всій Україні, напевно, не було жодного села, не було жодної хати, де б не росли під вікнами або по-під плотом мальви. Вони є оберегами нашої духовної спадщини. Всім, хто вирушав у далеку дорогу, ці квіти нагадували: там земля мила, де мати родила!

Зображенням квітів мальви часто прикрашали будинки, зокрема розмальовували піч. Квітку мальви до 11 інших дівчата обов'язково вплітали у свої віночки, як символ надії.

На сьогодні все, а завтра я ще завітаю, аби розповісти про кілька приємностей, що трапилися зі мною за останні дні :-)

Чохол для мобільного "Букет"

 Сьогодні без слів лише кілька фото :-)

Комплект "Сині візерунки"

Синій колір- антипод червоного.

Синій - символ вірності, довір'я і безконечності. Як безконечними бачиться морська далечінь і небесна глибина. Він настільки серйозний, що аж холодний. Його стихія - вода, котра не тільки сама синя, але й змикається із синім небом... В ньому - і фарби моря, і прохолода землі. Його сторона світу - Захід, бо там Сонце перестає бути спекотним; пора року - осінь, бо саме вона припиняє «ненависну» червону спеку; пора доби - вечір, коли синьо-сиві тумани вистуджують нагріту протягом дня землю; а напрям - назад, до неквапливого спокою...

Чохол для мобільного "Весняний"

Хоч ночами ще земля покривається інеєм та стовпчик термометра опускається до цифр зі знаком мінус, хоч подекуди навіть пролітає лапатий сніжок... Проте, коли крізь хмари знову починають пробиватися сонячні промінчики і все живе тягнеться назустріч сонцю, природа неначе починає посміхатись :-) От тоді і починаєш розуміти, що весна вже тут, на порозі, несміливо переминається з ноги на ногу, поки що соромлячись зайти

На кущиках смородини з'явилися великі запашні бруньки; з берези, пригрітої на сонечку, починає текти сік, а на гілочках вишні, які я зрізала для фото і поставила у воду, вчора з'явилися квіточки! :-)

Ми  з нетерпінням чекаємо веселого ранкового гомону перелітних птахів, а поки що я оселила одну пташечку на квітучій гілці прямо на телефонному чохлі :-)

п.с. Юлю, твої гачковані мотиви дуже допомагають мені у фотосесіях :-)

А ми з чохольчиком хочемо взяти участь у весняній галереї

Та в галереї Рукодільного марафону 

Чохол з яблучком

Щось дивне твориться з моїми публікаціями...
Вже налаштувала правильно часовий пояс, а публікації в стрічці новин з'являються за дивним розкладом. От, наприклад, два попередні пости були опубліковані 15 та 16 лютого, а в стрічці новин з'явилися лише сьогодні, і один за одним :-(((
Бачу, що більшість моїх підписників користується саме стрічкою новин, адже кількість переглядів цих публікацій в попередні дні ледь досягала відмітки 10, а після появи у стрічці швидко почала зростати....
Таке враження, що блоггер собі сам вирішує, коли що публікувати :(((((
Хто ще з таким стикався, і що це за мана?????
UPD: ну ось - ця публікація з'явилася в стрічці більш-менш нормально, всього через годину після опублікування :-)

А тепер до рукоділля :-)))

Останні чохли 2014 року

Насправді це взагалі фактично останні роботи 2014 року :-)

Перший чохол з тематикою "засніжені гори" для любителя сноуборду

 Ескіз аплікації малював чоловік. Аплікація з миючого крафту, фетру та замші, а також фарби по тканині.

 Нова для мене конструкція. проте вдалося з першого розу :-)

Наступний чохол замовлявся обов'язково з аплікацією кози або вівці, і я одразу уявила собі таку Козу-Дерезу, кокетливу баришню.... :-))

 український віночок, букет маків, червоні сережки у вухах - справжня українська коза!:-)))

 Аплікація з фетру та замші, розфарбовано фарбами по тканині (одразу обмовлюся - очі - то теж аплікація :-)))). Чохол за старим зразком - на резинці.

А ми прогуляємось до Віки

Та в січневу галерею Рукодільного марафону