Орнамент з тризубами на чохлі

В сучасній українській культурі збереглися священні знаки-символи, історія виникнення яких сягає в глибину тисячоліть. Тризуб є одним з найархаїчніших і найпоширеніших сакральних знаків людської цивілізації.

Тризуб постійно був уживаний і в побуті українців, зокрема, в карпатських селах була традиція малювати його на стінах чи воротах під час релігійного свята Водохреща – 19 січня. Так у знаках хреста і тризуба сполучились християнські і язичеські символи. Значення тризуба в українського населення потрійне: він є і символом державної влади, тобто, державним гербом; знаком національним і знаком релігійним.

19 лютого 1992 р. тризуб був офіційно затверджений Верховною Радою у якості малого герба України та головного елементу великого Державного герба. Разом з Конституцією, прапором і гімном України він є невід’ємною частиною офіційної символіки держави. А основу було взято стародавній тризуб князя Володимира Великого. Він символізував поділ Всесвіту на небесне, земне й потойбічне.

Окрім того, тризуб можна розуміти і як поєднання священних начал – Божественного, Батьківського й Материнського, –і як єднання трьох природних стихій – повітря, води й землі. Загалом існує близько 40 версій походження тризуба. Найпростіші з них — це розшифрування тризуба Володимира Великого та Ярослава Мудрого як монограми «ВОЛЯ».