вівторок, 31 січня 2017 р.

Життя після роботи....

Дуже часто мене запитують, чи шукаю я роботу? чому не шукаю? як мені живеться домогосподаркою?


Власне, минуло вже майже півтора року після мого звільнення з роботи...
Майже рік я знаходилась на обліку в Центрі зайнятості та отримувала виплату по безробіттю...
Паралельно активно шила, вишивала і т.д.... тобто намагалася заробити рукоділлям на життя
Можу трішки поділитись своїм досвідом за рік....
Як на будь-якій роботі, аби отримувати нормальний більш-менш стабільний дохід потрібно посилено працювати...

Я веду невеличку окрему рукодільну бухгалтерію, і помітила, що особливо не стараючись цього року (довелося зайнятись здоров'ям за декількома напрямками) все одно заробляла рукоділлям більше, ніж на роботі, де в мене була мінімальна ставка
Зараз не можу повністю оцінити всю ситуацію, бо майже всі кошти з сімейного бюджету відходять на погашення боргів за будівництво дому...
Але вже точно знаю, що не хочу на роботу, лише, для того, щоб "заспокоїти совість" записом в трудовій.


Однозначно діти постійно під наглядом (бо ж хоч я і вишиваю, наприклад, весь день, але ж роблю це вдома, і дітвора поряд бавиться, можна розмовляти, вчити віршики, табличку множення, розв'язувати задачки, не відкладаючи рукоділля). На прогулянку ми можемо виходити, коли підходяща погода та настрій у дітей, а не коли мама не йде на роботу...


Помітила, що більше стала готувати... якщо раніше обмежувалась стандартними стравами - аби смачно і ситно, то зараз часто експериментую з випічкою, салатами, м'ясом....



Один мінус в тому, що я любила свою роботу і тому інколи сумую за хором... але не за роботою :-)
Хоча... організувались ми тут з однодумцями... тому і хор в мене тепер теж ніби є :-) Так що, однозначно- тільки позитивні зміни :)

Якщо будуть якісь конкретні запитання - пишіть :-)

11 коментарів:

  1. Згідна на всі 100%)) Якщо знайти свою нішу і визначитись та не намагатись плигнути вище себе, то можна підмітити багато позитивних змін від тогощо не працюєш заради того щоб трудова не лежала в шкафу) В мене то законний декрет ще майже півтора роки. Але якби зараз постало питання виходити на роботу то сто разів би подумала чи варта та моя робота тих заробітків і нервів. Тому я трохи і рада що поки сиджу в декреті мій банк збанкрутів і не треба туди повертатись - сумую лише за колектмивом бо він у нас був СУПЕРСЬКИЙ!!! А от з фінансової сторони якщо прорахувати всі витрати на дорого, харчування, одяг, потім ще час на дорогу, понаднормові неоплачувані виходи... То виходить що зараз з моїми можна сказати не досить посиленими рукодільними заробітками все ж таки вигідніше сидіти вдома - і наготовано, і прибрано і дітям більше уваги і своєму хобі завжди час знайдеться. Тай головне що чоловік підтримує. Не знаю як буде через рік, але зараз на роботу не спішу, за карьєрою не женусь. І до речі я теж почала більше експерементувати з готуванням, хоча категорично цього не люблю))

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Ой, точно, ті витрати на "презентабельний вигляд" - ще та стаття :-)
      А я от в декреті ні разу не була.... мабуть тому, тепер "відриваюсь" :-)

      Видалити
  2. І я згідна на всі 100% ! Після декретної відпустки не було жодного бажання повертатися на роботу ( особливо не хотів чоловік ). Тому, не довго думаючи, я залишилась вдома :))). Чоловік каже, що тепер у нього надійний тил і він завжди із задоволенням повертається додому -- туди, де затишно, смачно, тепло, красиво і де його чекають і люблять :))). Не буду лукавити і скажу, що доходи від мого рукоділля носять хвилеподібний характер -- то шторм, то затишшя, але це мене не засмучує : по-перше -- є час для інших видів рукоділля, по-друге -- для виготовлення нових робіт ( поповнення асортименту ), по-третє -- можу просто побайдикувати ( хоча це трапляється вкрай рідко :))), а по-четверте -- все одно заробіток більший чим моя колишня зарплата :))).
    Тому сиджу вдома -- хочу творю, хочу витворяю :))) !

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. От і справді, для чого ходити на роботу, на якій отримуєш однозначно менше, ніж працюючи вдома....
      Причому, як би не старався на роботі, ти свою зарплату не збільшиш... а вдома можна і постаратись, аби більше отримувати :-)

      Видалити
  3. Видно, що ви дівчата молоді))) В теперішній час жінці потрібна робота, як ніколи, в житті всяке буває, треба бути захищеною і заробити на себе та дитину. Я вже не кажу про нововведення в пенсійній та медичній галузях(((( Час швидко плине, а на роботу беруть охоче 20-30літніх.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Можливо, сперечатись не буду. Та й в принципі не такі ми вже й молоді і попрацювали офіційно не один-два роки)) Тай не кажемо що плануємо просто сидіти вдома, є думки про своє ЧП чи просто пошук роботи іншої, не тої на яку ходили раніше) (Це я про себе) Але з теперішніми новаціями-змінами і т.п. ще треба гарно подумати і почекати-подивитись на яку посаду роботу краще стремитись. Мої батьки все життя лікарями пропрацювали і досі працють не дивлячись на те що вже пенсіонери. І категорії вищі мають і т.і. Але от тепер з змінами в медичній галузі з оплатами думають чи варто й далі ходити на роботу якщо звичайна санітарка отримує майже ту ж зарплату що й лікар з 30літнім стажем вищої категорії. Я не кажу що санітарка не достойна тієї зп, але поки в нас не стануть цінувати і оцінювати достойно всіх, нема смислу так рватись на ту роботу. Те ж саме й в мене в банку було. касир що сидів на передовій так би мовити, матеріально відповідальний за кучу всього, всі негативи від клієнтів приймав перший на себе, працював без обіду, отримував в 6 разів менше ніж якийсь недалекий співробітник незрозумілого відділу що весь день сидів в кабінеті і робив одну й туж операцію на дві дії. Тому так і мислимо зараз))

      Видалити
    2. І справді, не такі вже ми й молоді :-)))
      Стосовно нововведень - то за нинішнім пенсійним законодавством, якраз не факт, що працюючи з трудовою потім отримуватимеш пенсію :-(
      Про всяк випадок 15 років стажу я вже маю, тож якщо ті пенсії таки платитимуть, то на мінімальну я собі заробила :-)
      Стосовно "заробити на себе та дітей" - так цим я і займаюсь, тільки в зручній для себе обстановці, в зручний для себе час та приділяючи значно більше уваги тим же дітям та собі :-)
      Головне, аби здоров'я було, і якщо не боятись працювати руками, то можливість заробітку завжди знайдеться :-)
      Мова йде ж про те, що ми якраз і працюємо, але не в звичному для "пострадянського" суспільства розумінні :)

      Видалити
  4. Я тeж з вами погоджуюсь. Нe є я нe домогосподаркою і поки нe в дeкрeті, алe так вийшло,що було влітку прийтe рішeння і тeпeр я вдома. Хочу бути корисною собі та іншим,поки тільки початок справи,алe маю надію,що всe будe добрe, бо всe залeжить тільки від нас і ніхто нe будe нас захищати та забeзпeчувати,як ми самі.Сили та віри всім в сeбe,в власні сили.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Удачі, Аню, у Ваших починаннях!
      І справді, потрібно перш за все самому про себе піклуватись, бо інші за нас це точно не зроблять :-)

      Видалити
  5. Знаєш, так давно не говорила з Тобою відкрито і багато-багато, а головне - в живу. Але прочитавши цю публікацію - наче наповнила легені ковтком свіжого весняного повітря, з рідної сторони. Рада, що ти знаходиш час на рядки тут, у блозі. Так бракує дому, коли ти далеко.
    Рада, що ти задоволена тим моментом життя, у якому знаходишся зараз. Це дуже приємно чути.
    Творчого зростання Тобі та відкриття нових горизонтів)
    Ти - молодець, пам'ятай)

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже рада, що в тебе все гаразд і тобі це подобається!!! В мене схожа ситуація, і я також не шукаю роботу, от тільки так організовуватись як ти не вмію:)) Ти молодець!!!!!!!

    ВідповістиВидалити