неділю, 21 червня 2015 р.

Небесно-сонячні браслети

Одного разу на вечірній прогулянці Марик помітив, що сонце вже зовсім низько... і дорогою розповів мені таку казочку:
"Сонечко вже готується лягати спати. Зараз воно зробить собі ванну з пінкою з кудлатої хмаринки... потім потягне за он ту довгу хмару та почистить нею зубки, як зубною щіткою... послухає казочку на ніч у виконанні цвіркунів та соловейка... і зручно вмоститься на пагорбі, поклавши під голову пишну крону одинокого дерева на горизонті"
 Звісно, у Мариковому виконанні казочка звучала трішки примітивніше, але головні образи та порівняння я зберегла :-) Тішуся, що гуманітарій росте в сім'ї, бо ж ми зі старшим - чисті математики :-))) Хоча мою неуважність Костик теж успадкував, адже єдина дев'ятка у табелі в нього саме з математики (причому не через незнання, а через неуважність на контрольній, що звичайно тішить :-))))

 А ще з вересня Костик ходитиме до музичної школи. Я для себе давно вирішила, що опановуватиме фортепіано, проте з ним це якось ніколи не обговорювала. Минулого року він відвідував студію "До-Мі-Соль-ка" при музичній школі і мав змогу познайомитись з усіма музичними інструментами. Мені було дуже цікаво підслухати його розмову з хресним :-) На запитання "на якому інструменті гратимеш?" Костик відповів, що він подумав,  і вирішив, що потрібно навчитись грати на фортепіано, бо це найважчий інструмент (сподіваюсь він не вагу мав на увазі :-)))), "а коли вмітиму грати на фортепіано, то зможу сам освоїти будь-який інструмент" :-)))

А ще в нашому домі з'явився новий вид цукерок: цукерки-яблука, цукерки-полуниці, цукерки-банани... сподіваюсь скоро з'являться цукерки-малини, цукерки-чорниці, цукерки-смородина та ін... Справа у тому, що я нарешті придбала собі електросушарку :-) Тепер сушу все, що під руку потрапляє (поки що це ягоди та зелень :-)), а дітвора з задоволенням ласують сушиною, та називають її цукерками (а я й рада! домашні вітаміни кращі, ніж магазинні, і вже точно корисніші, ніж справжні цукерки :-))

Щось я добряче відволіклась... Я ж про браслети мала розповідати :-) Хоча, що там розповідати? Браслети, як браслети, з металевою фурнітурою кольору золота, ручна вишивка в жовто-блакитних (або небесно сонячних :-))) кольорах... Так вони мені нагадують чисте глибоке літнє небо з яскравим сонечком :-)


4 коментарі:

  1. Ларисо,гарний браслет та цікава розповідь :) Дітки в тебе молодці)

    ВідповістиВидалити
  2. Чудові!
    Діти вражають своєю логікою, часто ми їх недооцінюємо :)

    ВідповістиВидалити
  3. Чудова казочка у Марика :)
    Останнім часом дуже кортить мені такий браслет вишити. А в середині щось є? ущільнюєте чимось? мені хочеться , щоб форму тримав і вільним був на руці, вже думала: може на якусь основу його натянути?

    ВідповістиВидалити
  4. Хлопці-розумнички, ото вже кавалери ростуть)) Ми нарешті теж сушарку на днях придбали - будемо також цукерки фруктові робити))

    ВідповістиВидалити