"З миру по нитці" - нова рубрика

Привіт!
Сьогодні розпочинаю обіцяну нову рубрику
Для початку - невеличкий епілог :-)
Завжди з цікавістю читаю публікації, в яких ви ділитеся враженнями від прочитаної книги, або переглянутого фільму, цікавими посиланнями і т.д.
Інколи у самої виникало бажання щось таке написати, але завжди часу бракувало.
Тепер, як справжня домогосподарка, я вирішила приділяти більше уваги блогу.
Тому час від часу будемо спілкуватися...

Оскільки блог, перш за все, позиціоную як рукодільний, то вирішила виокремити публікації такого змісту в окрему рубрику, аби ті, кому таке читати не цікаво, могли спокійно проходити повз.

Тут буде багато всілякого: фільми, серіали, книги, музика, цікаві посилання, маленькі рукодільні та господарські хитрощі... все, чим я бажала б поділитися з вами.
Назва рубрики не випадкова, адже я сподіваюся, що ви щоразу в коментарях будете ділитися власними враженнями, порадами та посиланнями стосовно запропонованої теми:-)
Рубрика виходитиме не рідше разу на місяць. Хоча, підозрюю, що частіше... бо я ж таки люблю потеревенити :-)

Розпочати вирішила з серіалу :-)
Зрозуміло, що серіали на кшталт "Аббатсво Даунтон" та "Дамсское счастье" вже вами давно переглянуті :-))
Днями в пошуках інформації про 7 сезон "Сватів" я набрела в Ютюбі на канал Студії "Квартал 95" і виявила, що вони відзняли чимало гумористичних серіалів (ну, як серіалів... від 8 до 20 серій :-)) Першим з переглянутих мною (точніше третім, бо до цього були "Свати" та "Байки Мітяя") став "Между нами, девочками"




В провінційному містечку, в трьохкімнатній квартирі живе сім'я - Олеся (21 рік), її мама Олена (45 років), і бабуся Іраїда Степанівна (65 років). У героїнь різний вік, характер та погляди на життя, проте їх, крім родинних зв'язків, об'єднує ще й відсутність жіночого щастя. Чоловік Іраїди Степанівни 5 років тому помер, чоловік Олени (батько Олесі) давно пішов з сім'ї і Олена так і не вийшла заміж вдруге, лише у Олесі є хлопець - Нікіта, але його існування вона приховує від рідних...

Такий собі конфлікт поколінь, життєві труднощі простої сім'ї, декілька любовних ліній... і все це заправлене відмінним гумором :-)
"- У нас через полчаса поезд!
- Я не понимаю, к чему такая спешка?
- Ну как, к чему? А если пробки?
- Тогда на метро поедем!
- Мам, с каких пор в Титюшеве метро ??? 
- А с каких пор в Титюшеве пробки ?!" :-))))

Особливо я в захваті від Іраїди Степанівни (Галина Петрова)
Такі історії особливо потрібні нам, жінкам, коли хочеться ні про що не задумуватись, а просто спостерігати за життям звичайних людей та хорошою грою акторів.
п.с. дуже раджу подивитися любителям довіряти телевізійним сюжетам - там в одній із серій просто шикарно показано, як робляться сучасні телерепортажі, і чому їм не можна вірити :-)

Щоправда, вишивати мені під нього було не дуже комфортно, бо весь час виникало бажання подивитись на екран :-) Така чудова міміка в акторів, що просто не вистачало одного звуку, потрібно було бачити і обличчя :-))))))

Сподіваюсь, в коментарях ви поділитеся своїми враженнями (якщо вже переглядали серіал) та порадите мені ще щось для перегляду :-)