В дитинстві щоразу літо для нас починалося зі збору речей та переїзду на три місяці до бабусі у село.
А там нас завжди найпершими зустрічали полунички :-)Доволі серйозних розмірів грядка, на якій мирно сусідували зелені зубчасті листочки з пузатими червонобокими ягодами. А подекуди з-під листя декілька біленьких квіточок підморгували нам своїми сонячними серединками.
Щоранку ми наввипередки бігли на город з мисочками аби назбирати до сніданку ягід.
Зрозуміло, що до посудини потрапляли далеко не всі віднайдені спілі полуниці, адже найбільші, найсоковитіші екземпляри миттю опинялися в роті :-)
Бабуся лише тихенько посміхалася кутиками очей, коли помічала на писках малих онуків червоненькі сліди "злочину" :-)
Ягоди слід було ретельно промити від піску та очистити від листячка... а тоді починалися дива, адже щоразу полуниці смакували по-новому...
Чи то ціленькими ягідками, вмоченими в гірку з кристаликів цукру... чи то перетертими з цукром та сметанкою, обмокаючи туди великий кусень запашної булки... чи то разом з пшоняною кашею, звареною на молоці... чи то розімлілі ягоди всередині свіжоспечених пиріжків...
А у мене сьогодні, окрім спогадів про щасливе дитинство, клафуті з полуницею :-)
Знову за рецептом від Андрія
Тільки я пекла в мультиварці.... можливо, саме тому тут так чудернацько загнулися краї.. Вийшло доволі гарно і не менш смачно! :-)
І звичайно ж, я не можу оминути Юліного проекту Rustic Summer :-)
А ще завітаю у Оксанину кав'ярню :)
Як гарно написано, прямо хочеться цитувати , як класика. Думаю, що пиріг вийшов такий же смачний, як і написані рядки.
ВідповістиВидалитиСпасибі, Олено. Мені лестять такі слова :) А пиріг зник за кілька хвилин, тому думаю, що таки смачний :-)
ВидалитиСлюнки потекли...Лариса, такий жовтенький бортик це тільки з укрїнських яєц можно зробити, підтримуйте на базарі селян купівлею сільських продуктів, щоб не перейшло все на масовий курятник.
ВідповістиВидалитиСпасибі, Наталю! Так, яйця від домашніх курочок, тому майже вся моя випічка має жовтий колір :-)
Видалити