Зелені сукенки

Вітаю!
Щось у мене ніяк не складається з підтриманням якоїсь регулярності у публікаціях...
Як я не намагаюся себе зорганізувати, все ж соцмережі (Фейсбук та Інстаграм) однозначно швидший спосіб передачі інформації...
Власне, і відвідування мого блогу суттєво скоротилося останнім часом....
Але, я знаю, що є люди (особливі для мене), які стабільно спостерігають за моєю творчістю саме через блог...
Тому, я так і не наважуся припинити цей напрям своєї публічності :-)
Але тепер не обіцяю з'являтись тут регулярно... лише "під натхнення"... якось так буде...
Сьогодні покажу одну із сторін своєї творчості, яка рідко з'являється саме у блозі - пошиття одягу

Насправді - я не вмію шити одяг, не вмію будувати викрійки, конструювати, ніколи ніде цьому не вчилася...
Тому ніколи не шию на замовлення. Лише собі... ну, інколи сестричкам... і тепер - племінницям :-) Але вони вже знають, що вносити власні корективи у процес моделювання - зась! Бо я можу пошити тільки те, що мені на той момент задумалося.
Так було і з цими сукенками: добрячий шмат тканини і миттєве натхнення, в результаті - практично без примірок за день дівчата отримали черговий "family look":-)

Підсумки-2017 (сумки, клатчі, одяг)

Потрібно завершувати з цим підведенням підсумків, бо вже на часі нові роботи показувати :-)
Отож, сьогодні у нас клатчі... які, як не дивно, помістилися в один (хоч і великий) колаж

Сумки... розбила на декілька  груп...
сумки через плече

"чемоданчки"

інші форми...

а також сумки, які я тільки шила (з принесених мені вишивок)

І ще рюкзаки

 і на завершення - трішки пошитого... з вишивкою і без...
насправді одягу було значно більше, але мало що є зазнимковане...
Серед моїх улюблених:
1. "famile look" для сестри і племінниць: дівчатам - сукенки на пояску та косинки, а сестрі - блузочка з вишивкою та спідничка
2. моя "парадна" сукенка з вишивкою

Ну от, підсумки 2017-го підведені, тепер можна з чистою совістю показувати цьогорічні роботи :-)

Сукня "в горошок" та перипетії з машинкою

Коли одного дня вирішуєш замінити старий диван на дві дитячі розкладні тахти, попутно змінивши розміщення усіх меблів у кімнаті...
виявляєш у одному з кутів поза стінками шафи цвіль на шпалерах...
починаєш віддирати, мити, сушити, клеїти нові, виправдовуючи 6 однотонних смуг посеред кумедних овечок "дизайнерським рішенням"...
після доставки меблів розумієш, що м'яке крісло тепер зовсім не "вписується" в інтер'єр дитячої, аби поставити його в залі починаєш "гру в тетрис" і в цій кімнаті...
вирішуєш прикріпити на вікно дитячої кімнати ролет, а два шматки добротної тканини перевести з розряду "штори" в розряд "покривала"... і тут...
ламається швейна машинка....
Машинка, яка служила тобі вірою і правдою 12 років, яка прострочила кілометри суконь/сорочок, гори сумок/чохлів/футлярів, безодню штор/тюлі/білизни...
Майстер озвучує вартість ремонту та сумнів, що опісля вона ще працюватиме в такому ж режимі.... і ти вирішуєш придбати таки нову помічницю...
А поки що продемонструю сукню, що встигла ще пошити на "старенькій" машинці до випускного своїй хористці

Одяг я шию лише собі та дітям, інколи сестричкам. але тут відмовити не змогла :-) Сподобались мені ці горошки, і однотонна тканина в тон знайшлася, тому "пазл склався" :-)

В процесі пошуків нової машинки, починаю розуміти, що в співвідношенні ціна-якість мене влаштовує модель аналогічна попередній :-))) Але ж хочеться чогось інакшого. Хоча розглядаю поки що моделі фірми Janome...
Що порадите? Якими моделями машинок користуєтесь? Хто має досвід використання машинок з горизонтальним човником? Які переваги\недоліки?
Буду вдячна за ваші поради!

А поки відправлю сукню в блог "Дивні штучки" у завдання "Різнокольорові горошки"

Нові схеми

Привіт-привіт!
Я таки здалася, і викладаю у продаж схеми, які робила для комплекту "Осіння рапсодія".
Продаються комплектом!
У комплект входять схеми для сумочки, спідниці та манжетів.
Візерунок, що розташовано на спідниці цілком можна використати для сумки, клатчу, абощо... так само і візерунок з манжети - для невеликих виробів, типу гаманці, блокноти і т.д.

Орнамент на спідницю - 113х73 хрестики, 9 кольорів. 

Орнамент на сумку - 79х76 хрестиків, 7 кольорів.

Орнамент на манжети - 31х91 хрестик, 7 кольорів.

Використані шви - хрестик в дві нитки муліне, бек-стіч та французькі вузлики.

Вартість комплекту схем - 50 грн. 

(отримуєте 6 файлів - ч/б та кольорова графіка з ключем для DMC)

Для замовлення пишіть на пошту mail@larisa.org.ua

А ще хочу оголосити невеличку 

АКЦІЮ :

усі, хто придбає схему комплекту "Осіння рапсодія" 

до 12 листопада , 

отримають у подарунок кольорову схему в графіці для обкладинки "Польові квіти"

Спогади у горнятку

Вітаю!
Коли осінь вже ось за рогом, хочеться ще трішки втримати літо за хвоста :-)
Сьогодні порція літніх фото та спогадів ...

 Ви любите молоко?
Я от, наприклад, не дуже любила в дитинстві свіже з пінкою... Більше полюбляла кислячок :-) Але не простий, а обов'язково з бабусиного погребу і у глечику.

Костюмчик для маленької модниці

Зараз моя улюблена пора - діти розважаються у бабусь, городи вже посаджені і посапані а збирати врожай ще рано :-), надворі теплоооооо.

І я тихенько медитую над новими замовленнями, паралельно готуючи дітям смаколики, запиваючи м'ятно-лимонними прохолодними напоями та інколи відволікаюсь, щоб пошити комусь із дітвори чергову обновку із залишків тканин :-)

 Бавовняний костюмчик для племінниці пошився "на одному диханні" :-)
Блузочка з комірцем-обманкою, на кнопочках та з рукавами-крильцями

Спідничка просто на резинці :-)

 Ну, і в комплект, звичайно - сумочка :-)

Зараз буду з'являтися частіше :-)
Рада, що ще не всі перебралися з блогосвіту в Інстаграм :)

Відмічусь у Оксани в кав'ярні :)

Вишитий костюм.... лижний!

Нарешті!!! Я таки його закінчила!!!

Зараз буде історія в стилі "давним-давно..." або "жили-були..." :-)
Так от: в середині листопада минулого року зателефонувала мені одні дівчИна із запитанням, чи можу я вишити їй лижний костюм... спочатку я розгубилася... а потім і самій стало цікаво :-) А чи зможу?

За декілька днів костюм, завдяки пошті, опинився в мене і, коли я його взяла в руки, одразу зрозуміла - зможу!

 Тканина верху (та що сірого кольору) - з імітацією льону! Вона просто неймовірна! Зрозуміло, що вся тканина зі споду просиліконена, тому вишивати було надскладно, але то дрібниці... подумаєш, декілька дірок на пучках пальців :-)
Процес малювання орнаментів був теж затяжним...
Відпорола знизу куртки та штанів підкладку, нашила накладну канву і... взялася до роботи. До кінця грудня були вишиті штани, перед куртки та карта з квітами на спині.

 Так костюм відправився до власниці. Проте після "вигулювання" у Буковелі, господиня вирішила, що потрібно більше вишивки, аби було яскравіше, і от наприкінці січня костюм знову у мене. Тепер довишивала рукави та низ куртки. Сподіваюсь - на цьому буде все!

Власниця вже успішно вигулює костюмчик і приймає компліменти :-) А мені відправила ще один :-) для вишивання :-)

Моделлю "підпрацьовувала" одна з моїх сестричок :-) І фото - в нашому подвір'ї, якщо що  :-)

Загляну в галерею до Оксани

Осіння рапсодія

Можна постійно нарікати на те, що осінь - це суцільний туман, мряка та дощі.... А можна одягнути яскраві гумовці, плащ та, взявши в руку веселкову парасольку, згадати дитинство стрибаючи в кожну калюжу, або просто під час обідньої перерви зазирнути в затишну кав'ярню, випити горнятко кави або чаю, ласуючи шматком яблучного пирога та зігрітися біля каміну....

Можна кутатись до носа в теплі шарфи, натягувати на очі шапки та буркотіти, що холодно та вітряно... А можна кутатися в сріблясте тонке мереживо павутини бабиного літа, ловити сонячні спалахи в калюжах, підставляючи сонечку обличчя та кружляти разом з хороводами різнокольорового листя...

Можна недолюблювати осінь за сірість, монотонність та темні кольори... А можна обожнювати за яскравість, розмаїття та різнобарв'я :-)

Дорослі забави юного джентльмена

Як проводять свій день справжні джентльмени?

 Я нещодавно дізналася :-)

Вони читають великі розумні книги....

Займаються музикою....

Сукня "Етно-контрасти"

Вітаю!

Сьогодні мова піде про контрасти.... про нову сукню та далеко НЕ новий парк, про звичайну поїздку та зовсім НЕ звичайний палац, про світло і тінь, про тепло емоцій та холод повітря...

 А все це спричинено "виходом у світ" нової сукні на замовлення Ганни Бонки (думаю, вже всі мої читачі з нею віртуально знайомі :-)))) та поїздка у Самчики, де знаходиться "один із найблискучіших в Україні творів архітектури та садово-паркового мистецтва періоду зрілого класицизму". Про сам маєток та парк можете почитати на сторонніх ресурсах, а я вам покажу лише сукню :-))

 Сухе, майже невагоме осіннє листя... промені сонця, що пробивали собі дорогу серед практично оголених, проте досить густих крон... мирне сусідство осінніх та літніх барв, дружелюбне співіснування білокам'яних колон та "китайських" покрівель... і навіть "мистецька кав'ярня" :-)) на заправці в Шепетівці, де каву наливають у паперові стаканчики з репродукціями ван Гога, а на полицях - шоколад "Увертюра" підступно названий "Симфонією")... Все це зробило наш день!

Щодо самої сукні, то вона котонова (тонеееенька :-)) Пояс - габардин, на контактній стрічці. Вишивка - старовинний узор, який в оригіналі був одноколірним.

 

 І на цій осінній етно-ноті наша співпраця з Бонкою.... лише набирає обертів :-) Так що запасайтесь терпінням дивіться наступну десятку-двадцятку обкладинок на паспорт та чекайте нових цікавих робіт та не менш цікавих фото :-)

І на останок, щоб ніхто раптом не подумав, ніби у нас тут жара :-))) ось як нормальні люди одягалися сьогодні на вулиці

А ми з Ганно та сукнею на філіжанку кави до Віки

та горнятко чаю до Лізи

Як я вигулюю нову спідничку на Закарпатті

Привіт-привіт!
Не стрималась :-)))
Знайшла вільну хвилину, доки мужики ганяють футбол та вирішила вийти з підпілля :-))
Нагадаю, що ми зараз сім’єю відпочиваємо та підліковуємо дітей на Закарпатті (і, так вже склалося, що саме у моєї улюбленої замовниці та фотографа :-)))
Думаю, ви розумієте, що я не могла не скористатись нагодою та не фотографуватись постійно :-))
Спеціально до поїздки була пошита нова спідничка, придбані балетки та виготовлена новенька сумка.
Про сумку буде пізніше (ще є тиждень попереду :-)), а сьогодні основна увага на спідничку :-)

Понад 200 м. строчки...

Насправді не збиралась публікувати цих фотографій, але кольоровий ворох атласу мене так надихнув :-))))

Робота була доволі нудною та виснажливою... метри креп-сатину, десятки метрів атласних стрічок та резинки, сотні метрів строчки... Але результат цієї роботи був доволі приємний! :-) Результат - 8 танцювальних спідничок для дівчаток, що представляли наше місто та країну в Польщі.

Двічі я хвилювалася, що моя машинка не витримає безкінечного строчіння та здасть позиції в самий непідходящий момент... (а в неї вже таке було під час шиття аналогічних костюмів минулого року :-))))

Ширина спідничок - 2,25 м., тому було вирішено зробити подвійну резинку, аби надійніше тримала. Адже під час запальних народних танців усяке буває :-))

І машинка, і моя психіка витримали випробування (не без валер'янки :-))))) і дівчата вчасно отримали свої костюми. А я, як мінімум на рік, можу відпочити від такого строчіння... хоча б до наступного літа.... доки знову комусь не потрібні будуть танцювальні спідниці для поїздки... хто зна... :-))))

Для фотосесії в образі.....

Ще коли у нас лежав сніжок і було трішки морозно, мала я одну незвичну для себе роботу, але від того не менш цікаву :-)

Для початку - мені замовили капелюшок з вуаллю для фотосесії... в процесі роботи (як завжди в останній вечір :-))) виявилося, що потрібної сукні так і не знайшлося... Ось тоді і склалося в єдино - моє давнє бажання пошити наряд в такому стилі, Аніне стремління отримати сукню для фотосесії, наявність підходящого шмату тканини  в одному з моїх ящичків та ціла ніч попереду для реалізацї задуманого. :-)))

А далі - кількагодинне романтичне позування на холоді, в сінігу, серед багатолітніх сосен...

  У таких елегантних дам все повинно бути достойним - і осанка, і погляд....

Навіть стоячи на кризі, відчуваючи під собою там, далеко внизу, бурхливе підводне життя, такі благородні дами все одно думають про високе... про любов?

Не скажу, що повністю задоволена результатом... про т.зв. корсет, навіть не питайте (він, швидше за все тільки для фотосесії і підійде :-)))) Отож, сукня - насправді "конструктор" :-) Скадаєтся зі спідниці (2 чвертькола), "корсета" та "накидки" на плечі, яка була придумана та пошита вже зранку перед самою фотосесією :-) Основна тканина - бірюзово-зелений "мокрий шовк" ще з запасів 90-х років. І найбільша моя гордість - капелюшок. Каркас з корсетної кісточки, обтягнутий атласом, з вуаллю та квіткою з креп-сатину.

Фотограф - Олег Яровка, модель - Ганна Бонка. Фото люб'язно надані власницею.
А ви вже здогадалися, що за образ ми намагалися втілити???? :-))))

Першокласник

Ось і ми пішли до першого класу :-) Одразу усією сім'єю :-))))

 Тепер звикаємо до нового режиму, займаємося "спортивною хотьбою" :-)) (нам до школи 30 хв. йти). А Костик поки що щодня говорить, що йому дуже подобається, та, на диво, сам ввечері заставляє Марика лягати спати, бо ж до школи вранці вставати :-))))

Перша вчителька у нас досвідчена, зі стажем більше 20 років! В авторитеті у Костика (як і має бути :-))

Підготувала йому до шкільного свята Першого дзвінка вишиванку

Наша бабуся (педагог з чвертьвіковим стажем роботи у початковій школі) провела нам детальний інструктаж з приводу, "що можна, а що ні у першому класі" :-)

Щоденників зараз першачки не ведуть, домашніх завдань не отримують... все шкільне приладдя повинне бути особливо зручним та без будь-яких додаткових оздоблень аби не відволікати увагу дітей...
Проте на виготовлення кількох речей я таки отримала дозвіл (навіть рекомендацію) від нашого "домашнього міністра початкової освіти" :-)))
По-перше, мішечок для спортивного взуття та чешок для хореографії

Все максимально просто - бавовна з веселими ведмедиками-школяриками, однотонна вставка з написаним прізвищем та липучка для застібки

 Підкладки мішечок не має, тому всі шви робила закритими ("сорочечні" вони називаються????)
Як виявилось, правда потім, можна було ще ручки пришити або петельку, але я ж боялась "переборщити" :-))))

Наступний -  пенал

Сама про такий мріяла в шкільні роки :-)) М'якенький, на замочку. В середину вставила два пластикові прямокутники (обкладинка від папки з файлами) аби краще форму тримав

Зсередини - резиночки для ручок-олівців-фломастирів... Для лінійки спеціально зробила відділ по-центру (таким чином вона слугує таким собі "корінцем пеналу")

Довго боялась таким чином пришивати замочок, але, як виявилось все не так уже й складно :-))
Обшитий пенал саморобною бейкою з бавовни

Під верхнім шаром бавовни з "вченими" ведмедиками проклала шар синтапону та трішки прострочила контури тих самих ведмедиків...

А ось так у нас просувається ремонт :-)))

Задіяли навіть приховані резерви :-))))