Комплект "Rustic Summer"

Коли літо підходить до фіналу, чомусь частіше починаєш згадувати його приємні моменти. І, як не дивно, не цьогорічні, а з дитинства... сільського "бубусиного" літа...

І таких моментів безліч... От, наприклад, молоко з пінкою... Ми завжди чатували біля хліва, доки бабуся видоїть корову, аби одразу встромити свої носики до дійниці і сьорбати густу ще тепленьку пінку, яка розмальовувала наші, і без того кумедні мордочки, дивакуватими вусами...

Потім молоко проціджували від випадкового сміття у глиняний глечик (який бабуся іменувала гладущиком) і відносили в погріб, де зі кілька днів воно скисалося. Досі пам'ятаю той смак...саме кисляку з гладущика... він смакував якось особливо, і завжди був приємно прохолодним, незважаючи на традиційну літню спеку...

А ще - сіно... пахуче, невагоме... з вранішньою росою скошене дідусем або дядьком, дбайливо розкидане з покосів, декілька раз перевернуте, за складене в копиці "бригадою" внуків під невсипущим контролем дбайливої бабусі... а як приємно з розгону застрибнути в найбільшу копицю! Потім, щоправда, можна отримати справедливий наганяй від старших, але це ніщо, порівняно з відчуттями, які опановують тебе на вершині запашної, трішки колючої хмари :-)

Ще один літній спогад - бабусин "кірж у плиті"... так, саме в плиті! Не в печі, не в духовці, а в плиті! після ранкового приготування страв на день (адже плиту розпалювали лише рано-вранці, коли хороша "тяга"), жар дбайливо розгрібався і крізь отвір для найбільшого баняка в плиту опускалася невеличка дечка з приготованим заздалегідь тістом. Це було якесь звичайне тісто, на кефірі та соді... але такого результату досягнути можливо лише в плиті! Кірж вбирав у себе не лише пахощі лісу зі спалених полінець, а й аромати страв, що готувались на плиті перед цим... Ми з сестрами та братами чекали на той кірж, як на маленьке диво...

Були також вечірні концерти на гармошці від діда Ганонька (здається, його звали Ананній :-))
Це була саме гармошка, а не баян... дід грав різноманітні танцювальні мелодії та співав пісень, акомпонуючи собі. Ми (дітвора з усієї вулиці) частенько йому підспівували, але, пам'ятаю, найбільше нам подобалося, коли дід показував, як "гармошка спить" :-))) Просто розтягуючи міхи інструменту, чулося своєрідне сопіння :-))

Були ще світанкові походи по гриби, набіги на колгоспні поля гороху та кукурудзи, полювання за шовковицею, вечірні гулянки навколо єдиної в селі лавочки, посиденьки на воринах, експедиції до сільського магазину, пошуки скарбів на горищі... Про все це та багато іншого - вже іншим разом :-)

А сьогодні - насолоджуйтесь останніми літніми вихідними! Тепла вам та сонечка!!!

Завітаю до Рукодільного кафе :-)