Ключниця на замовлення з геометричним орнаментом в коричневих колльорах. Чомусь асоціюється в мене цей орнамент із засушеними грибами :-)))
Я насправді грибник ще той! :-) Білого гриба, напевно не відрізню від інших :-))) добре, що є куми на Поліссі, які нас періодично забезпечують цією продукцією :-))
В дитинстві, влітку в селі у бабусі, з двоюрідним братом полюбляли встати в 5 годині ранку, одягнути дідусеві чоботи та куртки, взяти спеціально сплетені дідусем невеличкі лозові кошички та чимчикувати до лісу по гриби :-)
Трава - по коліна, на траві - здоровенні краплини роси (ось тут у пригоді і стають дідусеві чоботи, холяви яких діставали вище колін :-)) головне одягнути ще й "непробивні" джинси), в повітрі - легкий досвітковий туман, прокидаються пташки.... Поступово ліс наповнюється звуками...
Серед популярних у нас того часу грибів були маслюки, сироїжки (особлива радість була знайти зелененьку :-)), бабки в березових просіках (наук. - підберезовик), дуже рідко траплялись лисички (знайти їх було справжнім щастям і віщувало делікатес на обід :-)).
А ще синяки! Тоді ми ще не знали, що вони, виявляється, рідкісні і занесені в Червону книгу... В наших лісах їх було навалом! І подобались вони нам тим, що саме ці гриби не можливо переплутати з ядовитими - синяк тому і має таку назву, що при натисканні це місце забарвлюється в синій колір! :-))
А які грибні історії траплялись у вас?
симпатична ключниця, по кольорам схожа на грибну)
ВідповістиВидалитиДякую, Олю! От і мені подібна :-)
ВидалитиОчень красиво и практично!!! Надо себе такую же сделать
ВідповістиВидалитиСпасибо, Алена! Удачи!
ВидалитиОрнамент здається мені осіннім, спокійним, але скоріш жолудевим, ніж грибним. А на гриби я полюю в супермаркеті.
ВідповістиВидалитиЩоб вполювати гриби в супермаркеті, теж треба в них неабияк розбиратись :-)))
ВидалитиКлючничка-лісовичка:) Я в грибах як свинка в апельсинах:) Пам'ятаю, в дитинстві в селі теж ходили в тих чиїхось чоботях по ранковій росі до лісу... А ще знаходили за селом на колгоспній стерні величезні печериці, приносили бабусі і чекали, висолопивши язики, поки вона посмажить їх з яйцями... Були часи :) Дякую, нагадала. (А комент я тепер пишу, копіюю в буфер, тоді публікую, він пропадає, я його ще раз вставляю з буфера, і тоді вже він - о чудо! - з"являється:))
ВідповістиВидалитиЯкі махінації! (це я про коментарі :-))))Теж були часи, що доводилось таке робити...
ВидалитиПриємно, що моя розповідь на трішки повернула тебе в дитинство :-)
Я в грибах, як і попердній дописувач :) місце проростання грибів - полиця супермаркету... Я з південної України, гриби там рідкість, і то тільки білі...
ВідповістиВидалитиА ключниця гарна, білки не вистачає на твоєму фото :)
О, точно,в мене ж є білка!!! :-)))) От де ти була, коли я шукала щось для фото? :-))))
ВидалитиОй, Лариса, а грибы-то и у нас все такие-же и лисички и сыроежки и подберезовики...А ещё я очень люблю собирать опята, которые растут на пеньках большими семейками.....а когда они маленькие как гвоздики...а потом мариную.....Обожаю собирать грибы!!!
ВідповістиВидалитиКлючница хорошенькая и форма другая.....
Спасибо, Инна! У нас в прошлом году опята вообще во дворе около грядок росли - хватило на зиму наморозить :-)))
ВидалитиОй, как за грибами захотелось... Обожаю эту тихую охоту))) Мы сюда когда приехали (я из Крыма, муж с Востока Украины) знали только маслята, шампиньоны и сыроежки. А теперь всех родственников грибами снабжаем)))
ВідповістиВидалитиКлючница хороша! Элегантная и спокойная. Такой неброский шик. Очень здорово!
А мне этот орнамент больше жёлуди-орешки напоминает
Дякую! Я зараз, напевно, і тих вже не відрізню :-) Давно не "полювала" :-)))
ВидалитиТи відчула моє бажання))) Вчора свекрусі казала, що хочу смажених грибів. Обіцяла знайти в своїх запасах "вечной мерзлоты"))) Це я про морозильну камеру)
ВідповістиВидалитиДивись там обережно з грибами! Пам'ятай про Даню :-)))
ВидалитиДаня вже провірений)))) Дякувати Богу, що можу їсти все що хочу.
ВидалитиТакая уютная вещица получилась!!
ВідповістиВидалитиОбожаю грибы собирать. В прошлом году очень много опят набрали и себе и родителям.
Дякую, Василинко!
ВидалитиОчень нежно получилось. Такие приятные цвета!
ВідповістиВидалитиСпасибо, Оксана!
ВидалитиЛариса, и дернуло меня с утра до завтрака прочитать...полный рот слюней, аж запахло грибным гречневым супом из печи....
ВідповістиВидалитиНе знаю даже что лучше - рассказ или ключница ;-)
Дякую! Я довго думала, чим же розбавити відносно нудні фотографії :-)) А потім, як понеслось:-))))
Видалити:-) я геть аромат сушених грибів відчула - така смачна ключниця...
ВідповістиВидалитиМій тато був грибником, оскільки виріс, практично, в лісі - ми довіряли його грибам на всі 100%))) А то були восновному білі, синяки (я не знала, що вони у ЧК) і опеньки (на опеньки нас інколи брали, бо вони як були - то їх було дуже багато і зайві руки не завадили б ))) А лисички ростуть у хвойних лісах, яких багато у Маневицькому районі Волинської області))) - коли ми їздили до бабусі, то обов"язково зупинялися і шукали горбики з хвої, під якими ховалися руденькі грибочки)))) Отакі спогади з дитинства... Останній раз гриби бачила минулої осені під Києвом - ми поїхали погуляти, а там грибників стільки! І Грибів якихось - ми їх назбирали у Владикове відеречко і... віддали якимсь людям)))) - вони їх "знають" :-)
Опеньки збирала лише одного разу з дядьком... і мабуть, після того, як я його гукала подивитись та перевірити мало не кожен гриб :-))) він і вирішив більше мене з собою не брати :-)))
ВидалитиЛариса, очень по-домашнему получился и рассказ, и ключница!
ВідповістиВидалитиДесять всего-то месяцев прожила я на Брянщине - грибном и партизанском крае, и тем, и другим запомнилось это время.
Грибы росли всюду, за ним за ограду ходили как за укропом в огород, а из лесу не корзинками их несли, а вывозили на подводах, запряженных лошадьми... И люди там жили исключительно добрые...
Капец! На подводах!!!! Вот это рай :-))))
ВидалитиСпасибо, Олечка!