Та-дам! як я справилась із сумочною ейфорією :-))

Думаю, більшість з вас уже бачили: то тут, то там з'являються подібні сумочки.
Сьогодні 2 в одному - 3 та 4 етапи сумочного СП у Тані.
З - розмальовувавння:

тут у мене виникало безліз проблем: руки трусилися, фарби ховалися, пензлики стриглися... але з усім я справилась. Спеціально діждалась доки чоловік з дітьми поїхали до бабусі (не могла я при ньому - профі у малюванні - братись за пензля).

Не зовсім мені подобається зблизька коричнева фарба на волоссі - ніби замурзане, але на відстані виглядає шикарно (на фото чомусь дуже слабенько...), навіть чоловік оцінив :-))))

4 етап - власне пошив сумки. Знову було багато підводних течій... щось я наплутала видать з викрійками, бо, коли почала звірятись з Таніними розмірами - почалися робіжності... але, в результаті - маємо готову сумочку! :-)))

Оранжеви фетр для обробки країв та зворотньої сторони клапана я замінила на фіолетовий, як і замочок зі звороту сумки

 для зручності застібання навішала всіляких "брязкалець" :-))))

славнозвісні потайні повітряні кульки :-)

 моя сумка застібається ще й на замок (адже вона слугуватиме поки і футляром для нетбука :-))

 Форму ручок я теж трішки змінила під власний смак

внутрішній світ сумки можна краще роздивитися та почитати тут

Хочеться наголосити, що сумочка з'явилася на світ завдяки двом людям:

креативній, талановитій майстрині, добрій, щедрій людині, чудовій дизайнерці та вчительці - Тані, зіткнення з метеликом якої, і стало початком невиліковної хвороби значної частини рукодільниць під назвою "хочу таку сумочку"!!!!!!!!!!!!!, а також наймасовішого СП на моїй пам'яті  :-))) У Тані шедевральні не лише роботи, а й МК! Її скурпульозно-творчий підхід у всьому вартий найпочесніших лаврів!

А також неймовірно талановитій українській художниці, родом з дитинства - Каті Лукащук, споглядаючи її роботи мені завжди хочеться одягнути гумові чобітки та пострибати по калюжах; спіймати вітер на гойдалці; зав'язати два хвостики та тріпочучи ними побігати босоніж бо зеленій травичці; пускати на сонце мильні бульбашки; побудувати з кубиків паровозик та поїхати далеко у казку....

Вже вчора сумочка була вперше виведена в світ... ходили ми з Костиком на перше заняття (така собі група психологічного та мистецького розвитку дітей :-))) Мами навіть про дітей ненадовго забули :-))))) І доки я була в гардеробі, Костик активно мене піарив "мама таке може пошити...а ще так вишити...а ще бачите які тут бусінки,... а тут такий замочок... а там можна покаласти... а тут так нашито..." :-)))))) уявлєте, розчарування мамочок, коли прийшляа я і авторитетно заявила, що ТАКИХ сумок на замовлення НЕ ШИЮ! :-)))))
  Правда, діло було вечірком і з "власницею" сфотографувати не вдалося :-))) Сподіваюсь сьогодні-завтра виправити ситуацію :-) А поки що відправляю цю руденьку пустунку до подруг у галерею проекту