Цукерниця "Сані Діда Мороза" - МК, або "Мои хождения по мукам" :-))

Коли я вперше сіла робити таку цукерницю в подарунок - перелистала безліч сайтів та блогів, але чомусь нічого подібного не знайшла - максимум - викрійка в розгорнутому варіанті формату А4, а ми ж цукерок багато любимо в свята їсти, і родина у нас не маленька. Тому довелося самій робити викрійку та фантазувати.Наступні дві цукерниці вже пішли "по накатаній дорозі". Навіть саму форму трішки видозмінила.

Правду кажучи, перш, ніж досягла бажаного результату, попортила купу паперу :-))) Та все ж добилася свого.
Отож, вирішила поділитися набутим досвідом. Можливо комусь в пригоді стане

1. Вирізаємо з картону дві заготовки для боковинок (в мене був т.зв. електрокартон, але головне, щоб картон був досить добре пресований)

можна скачати викрійки та роздрукувати першу на листку формату А4 (я робила саме так :-)) та перенести її на картон.
2. Вирізаємо з такого ж картону основу для санок (в архіві - файл 2) Тут вже прийдеться креслити самим - всі розміри я вказала на малюнку.

А також після вирізання робимо жолобки (під лінійку, наприклад, ручкою, в якій закінчилось чорнило) по гороизонтальних лініях та двох середніх вертикальних - для кращого згинання.
На наступному малюнку червоними срілочками вказані місця майбутнього склеювання деталей та суміщення розмірів

3. Приступаємо до обклеювання.
В мене зазвичай в такий момент потрібного кольору тканини не знаходиться. Цього разу на очі потрапили серветки для прибирання "Фрекен Бок" :-) Дуже сподобалось - дешево і красиво :-)

Я все робила за таким принципом - наносила кісточкою клей (у мене був меблевий ПВА) на картонну викрійку, прикладала серветку, прогладжувала через бавовняну тканину розігрітою праскою, тоді обрізала по контуру залишки, ще раз прогладжувала
На цьому етапі важливо звернути увагу на такі моменти:
- обклеюючи внутрішній бік санок - "об’ємно мислити", щоб не вийшло, що при збиранні виробу обклеїли дві викрійки однаково і одна - з внутрішньої сторони, а одна - з зовнішньої. Вопшем, має бути так, як на цьому фото: :-)

-при прасуванні - обов’язково підкладати шматок тканини (захищаємо праску від клею)

- коли обклеюємо внутрійшю сторону основи санок, припуски для склеювання теж обклеїти потрібно, а при обклеюванні зовнішньої сторони, вони повинні залишитися вільними: (кошмар, яка тавтологія :-((()

 Для зовнішньої сторони брала червоний фліс (так полюбила цю тканину після шиття новорічних костюмів :-))))

4. Збираємо виріб - найсладніший етап. Потрібно бути максимально уважними та акуратними.
Можна спочатку акуратно намітити лінії для склеювання крейдою на бокових деталях, а потім, промазавши клеєм вільні від тканини деталі основи, приклеїти її до боковинок - проблема в тому, що праскою вже сюди не залізеш :-( потрібно міцно стискати пальцями для склеювання (можна спробувати якимось клеєм типу "Момент", але я чомусь мучилась із ПВА :-))

5. обклеюємо по всій довжині зрізів декоративним шнуром, починаючи з дна санок, щоб приховати стик шнура

На перші санки я шнур клеїла за допомогою клею "Глобус", а потім він закінчився і приклеювала останні "Моментом", причому явно вираженого жовтого кольору - дуже не зручно - залишається слід на тканині, а от прозорим контактним клеєм - саме воно! Я клеїла по 10 см. проміжки - і клей не встигає засохнути і шнур можна пальчиками потримати, щоб добре приклеївся у всіх "загогулінках" :-)

6. Вмикаємо фантазію (в моєму випадку - чоловіка :-)))) і - гайда декорувати санки на свій смак за допомогою гарячого силікону:-)  Насипаємо "по вінця" цукерочок та ставимо на стіл любуватися, або даруємо друзям чи рідні :-)

Це ще один цьогорічний "клон" :-) Всередині - фліс, ззовні - те що залишилось від старенької сукні минулого століття, придареної мені свекрухою "для утилізації" :-), тканина нагадує штучний оксамит з дуже коротким ворсом.

Вдалих вам спроб та натхнення!


Список на цукерочки перевіряємо тут