Шкатулка "Мереживо"

Сіра буденність та веселе свято, монотонність та яскраві емоції, монохромність та різнобарв'я, грубий льон та ніжне мереживо - усе це поєднано у новій шкатулці "Мереживо"

Квіткові чохли для телефонів

Клатч "Фіолетові ромашки"

Дивна історія з цим кольором.... ні, з фіолетовим все зрозуміло, а от з світлим відтінком... любителі лаванди називають його лавандовим, любителі бузку - бузковим :-))) Хоча бузок теж буває різного кольору :-)) Особисто я відношу себе до другої категорії, не тому, що не люблю лаванду, навпаки! Але бузок мені ближчий чомусь :-)

 Тепер про квіти... впевнена, що якось вони називаються насправді, але для мене - то ромашки :-) Хотіла навіть написати "бузомашки" (себто бузкові ромашки :-))))))

 І трішки про сам клатч... ця модель надзвичайно популярна цього літа... настільки, що не встигла я її викласти в групі  у ВК, як у Фейсбуці вже придбали :-)

 І ще про ланцюжок (спеціально для Юлі :-)))) Саме таке плетіння, як у цього - дуже надійне! Йому не страшні дитячі рученята :-) Ні, ну розмотати його вони можуть, якщо залишити без нагляду на кілька годин (бо мій тато в дитинстві, наприклад, болти на колесах у трактора розкрутив пальчиками :-))), але я з цим без допомоги спецінструментів не справляюсь. Тому впевнена, що прогулянка з дітьми та клатчиком на такому ланцюжку абсолютно не завдасть шкоди клатчу :-)

А я давно у Віки з Оксаною не бувала в Рукодільному кафе, пора заглянути :-)

З непотрібного в потрібне

З непотрібного: залишки від радянських суконь та джинсів, баночка з-під оливок, трішки картону з упаковок

З потрібного: шкатулка для металофурнітури та підставка для канцелярії :-)

 Інколи на мене находить щось, і я роблю приємні речі для себе, для полегшення праці та естетичної насолоди під час роботи :-) Погодьтеся,що діставати магнітні кнопки з такої скриньки значно приємніше, ніж з поліетиленового пакетика чи помалюваної-пописаної коробочки з-під дитячого конструктора, наприклад

 Ось такі приємні дрібнички іноді роблять мій день :-)

Чорний клатч з трояндами

Ще трішки літа у фото

Обкладинка з соняхами

Ключниця LG

 Інколи дивні речі доводиться вишивати :-). Але замовник, як то кажуть, завжди правий...

Цього разу в моєму власному хіт-параді незвичних вишивок - ключниця з логотипом LG (якщо що - крапочку не робила за бажанням тієї ж замовниці :-))

 Знову мало слів... насолоджуюсь літом :-))

Сумочка "Бабусина хустина"

Привіт!
У нас спала спека... навіть більше того - стало добряче холодно та вітряно.... поверніть літо!!!! :-)))
Зараз трішки менше часу. щоб писати. тому інколи буду викладати просто фото....
Як от сьогодні... сумочка, що з'явилась в результаті моїх експериментів з формою та розмірами :-)

Для експериментів шкода було вишивку. тому клапан з хустини

В шви вставила кант зі шкірозамінника. та сплела з нього поясок.Сумочка маленька, проте досить вмістка, за рахунок розширеного дна

Завітаю з нею у Рукодільне кафе

Ягідне літо в банці :-)

 Допоки всі навколо знемагають від спеки та жаліються на засуху, я, неначе маленький гномик-шкідник, невтомно поливаю грядки та радісно всміхаюся з-під капелюха :-))) Адже надворі - літо! справжнє спекотне літо!!!

Червоними і чорними нитками...

І мова піде не про сорочку синові, а про маленькі аксесуари :-)

Хоча сорочка теж є, проте покажу дещо пізніше ...

А сьогодні - краватки-метелики та браслети

Вишиваю їх, коли потрібно відпочити від складних малюнків та розмаїття кольорів, так, для відпочинку, під черговий фільм або серіал....

Ніколи не задумувалась про символіку в таких орнаментах, адже вважаю, що будь-яка вишивка хрестиком вже є оберегом, адже, як відомо, хрест є найсильнішим захистом від усілякої нечисті. А хрестиків у такій вишивці ой, як багато :-)

Квітучий спомин...

Кольорова гама вишивки, яка, зрозуміло, була продиктована барвами основної тканини, зовсім не типова для мене... але, як виявилось, дуже близька.
Одразу перед очима невеличка книжечка з потертою на краях палітуркою, з пожовклими від часу сторінками чиїхось віршів... і ось, перегортаючи наступну, ми знаходимо справжній скарб - засушену троянду...

 Зрозуміло, що вона опинилась тут не просто так... щось сокровенне, душевне, відоме лише власниці (а може власнику) заховане між пелюстками, що зберегли в собі ледь вловимий аромат давно минулих днів...

 Можливо, це спогади про перше кохання... ніжне, світле, трішки наївне, згадка про яке викликатиме теплу посмішку в глибокій старості...
Можливо, це пам'ять актриси/співачки/балерини про дебют на сцені... гучні оплески, яскраве світло прожекторів, важку оксамитову завісу, яка безліч разів піднімалась "на біс", перших шанувальників...

А може, це спомин мами про першу квітку, подаровану її сином... зараз він міцно тримає в руках штурвал пасажирського лайнера... а колись, коли рученята були маленькі, пухленькі, вони обіймали мамину шию, терлися щічкою об мамину щоку і шепотіли на вушко ніжні слова...

А яку історію вам розповіла троянда, знайдена між сторінками спогадів?